На 93 році пішла з життя відома педагогіня Дніпровського національного університету, українська літературознавиця, професорка, докторка філологічних наук Нінель Іванівна Заверталюк. Про це повідомляється на сайті вишу.
-Цариною її багатогранних наукових інтересів стала українська література ХХ століття – століття, зболеного війнами й революціями, звірствами сталінізму й фашизму, а також література нашої доби, зокрема й та, що писалася під гул сирен уже нинішньої, путінської, війни проти України…
Особливого – національно-культурного – значення набули наукові студії професорки Нінелі Заверталюк, присвячені «поверненню в Україну» творчості репресованих та викреслених з літературного процесу українських митців, серед яких імена Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, Юрія Дарагана, Валер’яна Підмогильного, Євгена Маланюка, Юрія Клена, Олега Ольжича, Олени Теліги, Івана Багряного, Уласа Самчука, Емми Андієвської, Олеся Досвітнього тощо,
– розповідають її колеги.
Нінель Іванівна Заверталюк – серед фундаторів наукового центру вивчення творчості Олеся Гончара в Дніпровському національному університеті, названого ім’ям цього видатного письменника, а також центру вивчення творчості Павла Загребельного.
Професорка Нінель Заверталюк створила власну наукову школу, під її керівництвом захищено 15 кандидатських і 2 докторські дисертації.
За сумлінну працю на науковій та викладацькій ниві Нінель Іванівна Заверталюк нагороджена орденом «Знак Пошани» (1976), медаллю «Ветеран праці» (1987), Почесною грамотою Академії педагогічних наук України (2008), Президентською стипендією (2018).
–
Для кафедри української літератури й факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Нінель Іванівна була і є взірцем високої академічної відповідальності, професійної самовимогливості й водночас незмінної доброзичливості, чуйності, уваги до кожного й невичерпного оптимізму…. Її ніжна материнська любов освітлювала нас, зігрівала сердечним теплом у найсіріші будні й тоді, коли вона працювала пліч-о-пліч, і тепер, у наших світлих спогадах про неї. Спогадах теплих і болючих, бо пішла з життя дуже дорога для нас усіх Людина. Людина, що «мала крила», пам’ять про яку довічно зберігатимуть наші серця.
Джерело: dv-gazeta.info