На Харківщині масштабна кампанія знищення АЗС: Росія вдається до “паливного терору”
З літа 2026 року російські війська розгорнули системну операцію зі знищення автозаправних станцій на сході України, вибравши Харківщину епіцентром цього нового витка агресії. Масовані удари припадають як на саме місто Харків, так і на ключові транспортні артерії регіону, що викликає серйозні логістичні виклики для місцевого населення.
За оцінками військових аналітиків, ці дії є дзеркальною відповіддю Росії на успішні українські атаки по російських нафтопереробних заводах. Після того, як дефіцит пального на території РФ призвів до довжелезних черг, російське військово-політичне керівництво вирішило створити аналогічну дестабілізацію та паніку в Україні.
Еволюція російських атак: від дронів до потужного озброєння
Перша хвиля “паливного терору” розпочалася 1 травня 2026 року. Одночасно було атаковано три АЗС у Харкові та одна на в’їзді до Чугуєва. Для перших ударів використовувалися відносно дорогі дрони з елементами штучного інтелекту, оснащені невеликими боєголовками. Цілями обиралися резервуари зі зрідженим автомобільним газом, що дозволило досягти яскравого медійного ефекту через масштабні пожежі, які миттєво поширювалися в соціальних мережах.
Однак, українські оператори паливного ринку оперативно відреагували. Протягом тижня опори для газу були захищені антидроновими сітками, мішками з піском, бетонними блоками, або закопані глибоко під землю. Це значно знизило ефективність подальших ударів. Росіяни тимчасово переорієнтувалися на прикордонний Богодухівський район, де за кілька днів було знищено майже всі місцеві заправки.
У червні інтенсивність ударів зросла. В арсеналі російських військ з’явилися нові типи безпілотників. Дрони “Молнія” використовувалися для атак на навіси АЗС та руйнування паливороздавальних колонок, тоді як “Італмас” застосовувалися для цілеспрямованого знищення операторських приміщень і торговельних залів. За даними начальника ГУ Національної поліції в Харківській області Петра Токаря, лише за травень та червень 2026 року було здійснено 89 атак на АЗС у регіоні. Значних пошкоджень зазнали об’єкти мереж “БРСМ”, “ОККО” та “Глобал” у самому Харкові.
Липень ознаменувався третьою фазою операції. До північних околиць Харкова почали масово надходити FPV-дрони на радіоуправлінні та оптоволокні. Ці дрони проникали безпосередньо під дахи навісів, точково знищуючи колонки та провокуючи локальні загорання. За інформацією директора Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради Богдана Гладких, лише з 1 по 17 липня у місті було вражено 13 АЗС.
Для ударів по заправках, розташованих глибше на території Харківщини, ворог задіяв потужніші дрони “Герань-2” та реактивні “Герань-3” з бойовою частиною до 50 кг. Основними цілями стало стратегічне шосе М-03 (Київ — Харків) та М-29 (Харків — Перещепине — Дніпро). Внаслідок цих ударів інфраструктура АЗС була знищена вщент. На відрізку автошляху від Харкова до Дніпра довжиною понад 200 км станом на середину липня не залишилося жодної повністю функціонуючої АЗС.
Незважаючи на створення значних побутових та логістичних незручностей, тактика росіян не призвела до транспортного колапсу чи паніки серед населення. Водії зберігають спокій, розглядаючи ситуацію прагматично. Знищення заправок, на відміну від ударів по житлових будинках, викликає обурення діями агресора, але не страх. Під час повітряних тривог більшість АЗС призупиняють роботу, а водії намагаються уникати перебування на їх території. Завдяки стійкості мережевого бізнесу та оперативності комунальних служб, локальні пошкодження міських АЗС вдається ліквідовувати відносно швидко, зазвичай протягом доби.