Міцність, стійкість до зношування та контакту з вологою, комфорт у використанні та привабливий вигляд – ця комбінація властивостей бажана для багатьох власників житлових та комерційних приміщень при виборі підлогового покриття. Таким поєднанням характеристик відзначається вінілова підлога, яка завдяки йому стає все більш популярною.
Однак навіть найякісніше покриття не гарантує очікуваного результату без правильного укладання. Монтаж вінілової підлоги не належить до складних, проте має низку важливих вимог. Порушення базових правил може призвести до пошкодження матеріалу або його деформації вже після укладання.
Перед початком монтажу обов’язково слід ознайомитися з інструкцією виробника. У кожного бренду можуть бути особливості щодо типу плитки, варіантів фіксації або запатентованих замкових систем. Деталі, викладені в супровідній документації або на офіційному сайті, допоможуть уникнути помилок під час роботи.
Правильна підготовка основи, на яку буде вкладатися вінілова підлога
Основа, на яку укладається вініл, повинна бути:
- рівною (допустимий перепад висоти — не більше 2 мм на 1 метр довжини);
- стабільною та сухою;
- без тріщин, щілин чи пустот (усі дефекти слід попередньо усунути).
Тип основи обирається залежно від виду покриття:
- Клейова вінілова плитка підходить для цементної стяжки, сухих стяжок або наливних підлог.
- Покриття з замковим з’єднанням монтується на бетон, цемент, вологостійку фанеру чи деревостружкові плити.
Рівень вологості основи теж має значення:
- цементно-піщана стяжка – до 5%;
- бетонні перекриття – до 4%;
- фанера – до 12%.
Компенсаційні щілини для вінілової SPC-дошки з замковим з’єднанням
SPC-вініл має стабільну жорстку основу, але все одно здатен змінювати розміри під впливом температури та вологості. Щоб уникнути здуття, скрипів або деформації, необхідно залишати компенсаційні щілини шириною 8–10 мм у критичних зонах:
- уздовж периметра приміщення, біля стін;
- між вінілом і суміжним типом підлогового покриття;
- на стику зон із підігрівом та без нього;
- у місцях переходу з основної кімнати до вологих приміщень — ванної, санвузла, балкона.
Такі щілини не можна заповнювати герметиками або монтажною піною — інакше втрачається їх функція. Якщо під час укладання компенсація не була передбачена, її можна створити вручну, наприклад, кутовою шліфмашиною. Щілини вздовж стін приховуються плінтусами, які встановлюються без жорсткого кріплення до підлоги.
Клейове укладання вінілового покриття: нюанси вибору та нанесення клею
Для плитки з клейовим способом фіксації слід обирати професійні клеї з високою початковою адгезією, призначені саме для вінілових покриттів. Застосування універсальних або невідповідних складів (наприклад, для лінолеуму чи ковроліну) призводить до поганого зчеплення, розшарування елементів і швидкого зношування покриття.
Важливо не перевищувати рекомендовану кількість клею. Надлишок не тільки не покращує фіксацію, а й навпаки — ускладнює монтаж: клей може витікати крізь стики, залишати плями на поверхні або перешкоджати щільному приляганню планок.
Для рівномірного нанесення рекомендується використовувати зубчастий шпатель. Це дозволяє створити тонкий шар, достатній для заповнення пустот під тиском плитки, без повітряних зазорів. Результатом буде стабільне та довговічне покриття без дефектів монтажу.