На території Полтавського державного аграрного університету відкрили SOIL MUSEUM, який, імовірно, став першим у світі музеєм такого формату. Його створили для дослідження ґрунтів. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що музей розташований безпосередньо на території університету, площа якої перевищує сім гектарів. Для нього обрали місце біля головного навчального корпусу, куди насамперед потрапляють студенти та гості закладу. Основою експозиції стали природні, непорушені зразки чорнозему опідзоленого пилувато-суглинкового на лесовидному суглинку. Вони розміщені під спеціальним накриттям зі склопакетів із полікарбонату. Така конструкція захищає експонати від атмосферних опадів і водночас дає змогу спостерігати за природними процесами, які відбуваються всередині ґрунту.
Особливість музею полягає в тому, що він дозволяє бачити розвиток ґрунту та його біоти – сукупності живих організмів, серед яких рослини, гриби, бактерії та інші мікроорганізми. Завдяки продуманому проєкту всередину конструкції не потрапляє атмосферна волога, що допомагає зберегти природний стан експозиції.
Директор навчально-наукового інституту агротехнологій, селекції та екології ПДАУ, доктор сільськогосподарських наук Микола Маренич пояснив, що конструкцію встановили на спеціальних підпірках. Це забезпечує постійну вентиляцію, тому всередині не виникає запотівання, хоча за звичайних умов температура під таким накриттям могла б досягати приблизно 40 градусів.
За словами професора, представлений у музеї ґрунт є повністю природним і живим. Перед його розміщенням фахівці виконали ґрунтові розрізи та провели відповідні дослідження. Експертиза підтвердила, що цей шар не був відокремлений від материнської породи та зберіг свій природний стан. На нього не впливають сторонні чинники, крім температури й вологості, які змінюються через розташування музею під накриттям.
Природність експонатів можна побачити навіть неозброєним оком. На поверхні збереглися кротовини, вік яких, за оцінкою Миколи Маренича, становить приблизно від чотирьох до шести тисяч років. Також у ґрунті залишилися невеликі рослини та тонкі ходи, які створені дощовими черв’яками.
Формування цього органічного шару ґрунту розпочалося близько десяти тисяч років тому. Він утворився внаслідок тривалої життєдіяльності різноманітних організмів, які населяли його поверхню протягом тисячоліть.
У перспективі музей планують обладнати спеціальними датчиками, що вимірюватимуть температуру та вологість ґрунту. Зібрані показники передаватимуться до хмарного сховища, завдяки чому стане можливою цілодобова трансляція стану експозиції.
Окрему увагу приділять роботі з дітьми. Для наймолодших відвідувачів планують облаштувати спеціальну експозицію зі зразками ґрунту, які можна буде не лише розглядати, а й брати до рук. Також діти матимуть можливість використовувати ґрунт для створення простих виробів, зокрема іграшок.
Микола Маренич повідомив, що від появи ідеї до реалізації проєкту минуло приблизно один місяць. За цей час учасники проєкту визначили концепцію музею, опрацювали питання безпеки майбутніх відвідувачів та створили необхідні умови для проведення екскурсій.
Професор також зазначив, що котлован вдалося підготувати всього за кілька днів. Після цього були виготовлені конструкції наземної та підземної частин музею. Первісний проєкт не передбачав встановлення склопакетів по периметру експозиції, адже спочатку розглядалася можливість безпосереднього контакту відвідувачів із ґрунтом. Водночас саме підрядна організація запропонувала використати склопакети, що дозволило зробити конструкцію більш економічною.
Будівля музею є повністю автономною. Вона оснащена сонячними батареями та зарядною станцією, завдяки чому може працювати навіть під час відключень електроенергії.
Для проведення наукових досліджень у музеї використовуватимуть спеціалізоване аграрне обладнання. Про це також повідомив професор кафедри землеробства й агрохімії Полтавського державного аграрного університету.