Сімейний бізнес: подружжя Жмак вирощує тонни равликів на Дніпропетровщині
Подружжя Андрія та Олени Жмак вже шість років успішно займаються розведенням равликів виду Helix Aspersa Muller на своїй фермі неподалік Дніпра. Ця справа, що розпочалася з любові, тепер приносить десятки тонн молюсків щорічно, а їхнім незмінним символом став равлик Василь, знайдений у 2021 році.
Особливості розведення та відтворення
Процес вирощування равликів, за словами Олени Жмак, починається з “хімії кохання” між представниками маточного стада, яке утримується в теплицях на спеціальних репродукційних столах. Важливою особливістю є те, що молюсків, які використовуються для розмноження, в їжу не вживають, оскільки вони виснажені, і їхнє м’ясо втрачає належну текстуру.
На початку сезону для отримання ікри залучають близько 50 тисяч равликів. Щоб відкласти ікру, молюски закопуються в землю, створюючи своєрідні “пологові будинки”. Вони відкладають ікру у вигляді коконів, які замулюють власним слизом. Цей слиз запобігає випаровуванню та висиханню ікри.
Згодом ікру розміщують у спеціальних кейсах-інкубаторах, де за температури +25 градусів Цельсія протягом 10-14 діб з’являються молоді равлики. Олена описує їх як повністю сформованих, але маленьких молюсків з вусиками, готових до самостійного життя.
Від пірки до експорту: цикл вирощування
Чоловік Олени, Андрій Жмак, розповідає, що вирощування равликів відбувається на спеціально обладнаних полях. Перші тижні життя молоді равлики харчуються піркою, яка не тільки слугує їжею, але й створює необхідну вологість та прохолоду, захищаючи тендітний шлунок молюсків.
Згодом равликів переміщують під дерев’яні щити, де зберігається сприятливий мікроклімат. На цьому етапі їх годують високобілковим кормом, що дозволяє їм досягти товарної ваги за 3-3,5 місяці.
Повний цикл вирощування, від розмноження до збору врожаю, триває з березня до кінця вересня – початку жовтня. За сезон ферма продукує близько десяти тонн молюсків. Основна частина продукції експортується до країн Європи, насамперед до Іспанії.
Андрій пояснює, що найпоширенішим в Україні є вид Helix Aspersa Muller, який вони і вирощують. Інший вид, Helix Aspersa Maxima, трохи більший і популярніший у Франції, де споживається переважно ніжка равлика. Helix Aspersa Muller, натомість, вживається в їжу повністю.
Потенціал равликового бізнесу та виклики
Андрій Жмак зазначає, що українці поступово звикають до вживання равликів у їжу, розглядаючи їх не лише як садових шкідників, а й як цінний дієтичний продукт. М’ясо равликів багате на мікроелементи та корисні речовини, що позитивно впливають на стан людини.
Олена додає, що равлики є нічними створіннями, які потребують 8-10 годин сну вдень, а їхня активність починається вночі. Для створення комфортних умов у теплицях вночі намагаються досягти майже 100% вологості за допомогою туману. Влітку, коли досягти такої вологості складніше, активність равликів зменшується, як і їхня здатність до відкладання ікри.
Равликовий бізнес, за словами Андрія, є доволі примхливим і залежить від багатьох факторів, зокрема від погодних умов та якості маточного стада. Кожен рік вносить свої корективи, вимагаючи від фермерів гнучкості та адаптації. Незважаючи на складнощі, подружжя продовжує працювати, з радістю очікуючи осіннього врожаю.