Джерело: www.dniprotoday.com
34-річний захисник Дмитро, який отримав тяжке поранення біля Старомайорського, відновлюється у Дніпрі та готується до міжнародного запливу Oceanman.
Незламний, вмотивований і впевнений у своєму одужанні — таким сьогодні є 34-річний боєць ЗСУ Дмитро. До війни він працював в автомайстерні, любив риболовлю та мріяв навчитися підводному плаванню. Але після початку повномасштабного вторгнення його життя змінилося назавжди. Про це повідомлено в прес-центрі Дніпровської міської ради.
У березні 2022 року Дмитро залишив усе й пішов до військкомату. Служив на Донецькому напрямку — спочатку старшим розвідником, а потім командиром відділення. Після контузії він швидко повернувся на фронт.
«О 12 годині мене виписали з лікарні, а о 22-й я вже був у Донецькій області, готовий до контрнаступу. А на ранок 15 липня 2023 року отримав поранення біля села Старомайорське. Нас атакували касетами. Отримав уламкове поранення в спинний мозок і шию, уламки були по всьому тілу», — згадує Дмитро.
Попри нестерпний біль, він намагався допомогти товаришу, який, на жаль, загинув. Після евакуації Дмитро пройшов лікування на заході України, а згодом повернувся додому. Через деякий час знову відчув слабкість і потрапив до реабілітаційного центру у Дніпрі.
Тут із ним працює фізична терапевтка Поліна. Вона розповідає, що Дмитро дуже мотивований і наполегливо працює:
«Ми тренуємо поперековий контроль, працюємо над пресом і ногами. Він пересувається у візку, але вже намагається ходити з ортезами та ходунцями. Є помітний прогрес — він сильнішає і не здається».
Сам Дмитро зізнається, що головна мрія — це мир і завершення війни. А поки — він відновлюється й шукає нові способи реалізувати себе.
«Дякую родині, дружині й сину — вони моя опора. Плавання допомагає мені фізично і психологічно. У березні я почав тренування, вже здобув “бронзу” на змаганнях і тепер готуюся до міжнародного старту Oceanman на Кіпрі. Нашу команду назвали “Залізна воля”. Заплив буде на 2 км», — каже Дмитро.
Його історія — це приклад сили, мужності та незламності українського воїна, який, попри втрати й біль, продовжує боротися — тепер уже на шляху до власної перемоги.
