Нова точка відліку: Дніпро переосмислює свою давню історію
У серпні 2026 року депутати Дніпровської міської ради ухвалили рішення, яке суттєво впливає на історичну пам’ять міста. Замість традиційної дати заснування — 1776 року, пов’язаної з імператорським указом про будівництво Катеринослава, новою відправною точкою стало 1526 року. Це історичне переформатування стало можливим завдяки глибокому дослідженню журналіста, сценариста та документаліста Руслана Шаріпова, який виявив численні свідчення існування поселень на території сучасного Дніпра задовго до приходу імператриці Катерини II.
Від Старої Самари до великого промислового центру
Дослідження Руслана Шаріпова фокусується на трьох ключових фортецях, що відіграли значну роль в історії регіону: Старому Кодаку, Новому Кодаку та Новобогородицькій фортеці. Однак особливу увагу приділено поселенню Стара Самара. Археологічні знахідки та картографічні документи беззаперечно свідчать про його існування вже в першій половині XVI століття. Серед найвагоміших доказів — металеві пломби для маркування товарів, знайдені археологами. На деяких із них чітко видно дати — 1524 рік. Додатковим підтвердженням слугує карта Бернарда Ваповського 1526 року, де позначені річки Дніпро та Самара, а також населений пункт поблизу переправи. Дослідники переконані, що саме це місце пов’язане зі Старою Самарою.
Шаріпов також аналізує історію Катеринослава, розкриваючи нюанси його заснування. Виявляється, початковий проєкт міста передбачав його будівництво на лівому березі Дніпра, але згодом було ухвалено рішення про перенесення будівництва на правий берег. Автор досліджує причини, чому амбітні імперські плани перетворити Катеринослав на “південну столицю” не були повністю реалізовані, і як місто згодом еволюціонувало у потужний промисловий центр.
Окремий розділ присвячений постаті Олександра Поля — видатного підприємця та мецената. У матеріалі детально розповідається про його діяльність: дослідження покладів залізної руди, пошук інвесторів для розвитку регіону, сприяння будівництву залізниці через Дніпро та заснування приватного музею. Автор звертає увагу на причини, через які ім’я Поля та його вагомий внесок у розвиток міста були, фактично, витіснені з публічної пам’яті за радянських часів.
Крім того, дослідження охоплює українську та багатокультурну спадщину Дніпра. Зокрема, документаліст розповідає про будинок Хрінникова, який мав стати своєрідним неофіційним пам’ятником Запорізькій Січі. Також розкривається історія римо-католицького костелу, німецької кірхи та хоральної синагоги, що свідчать про багатонаціональний характер міста.
Руслан Шаріпов пояснює, що зміна дати заснування Дніпра є не просто формальністю, а глибоким переосмисленням історії міста. Це визнання його давнього минулого, що сягає значно глибших коренів, аніж часи Катеринослава. Нова дата відкриває нові перспективи для вивчення та популяризації історії міста, яка виявилася набагато багатшою та давнішою, ніж це було прийнято вважати раніше.
Читайте також: У Дніпрі учасника російської агентурної мережі засудили до 15 років ув’язнення