В Україні продовжується хвиля підвищення комунальних тарифів. З 1 липня 2026 року жителі багатьох міст відчують на собі зростання вартості водопостачання та водовідведення. Цей крок є вимушеним через значне збільшення операційних витрат підприємств комунальної сфери.
Після скасування мораторію на підвищення тарифів на водопостачання, який діяв з початку повномасштабного вторгнення, повноваження щодо їх затвердження перейшли до місцевих органів влади. Це дало можливість комунальним підприємствам привести тарифи до рівня, що відповідає економічній реальності.
Серед міст з найвищими тарифами на воду відзначаються:
* Умань (Черкаська область) — близько 157-158 грн за кубометр.
* Бородянка (Київська область) — близько 139-140 грн за кубометр.
* Обухів (Київська область) — 130 грн за кубометр.
* Павлоград (Дніпропетровська область) — 113,47 грн за кубометр.
* Бердичів (Житомирська область) — 101,76 грн за кубометр.
У деяких обласних центрах, таких як Ужгород, Тернопіль та Вінниця, нові тарифи становлять 91,24 грн, 87 грн та 81,01 грн за кубометр відповідно.
## Фактори, що спричинили підвищення тарифів
Зростання цін на енергоносії, паливо, реагенти, ремонтні матеріали та оплату праці стало головною причиною перегляду тарифів. Особливо відчутним стало подорожчання електроенергії. В КП “Дніпроводоканал” зазначають, що вартість електроенергії зросла більш ніж утричі: з 4,88 грн за кВт·год до 15,36 грн за кВт·год (включаючи послуги передачі та розподілу). Це суттєво впливає на роботу насосних станцій та очисних споруд.
Крім того, стрімке зростання цін на пальне, спричинене війною на Близькому Сході та підвищенням акцизів, також збільшує витрати комунальних підприємств. Ціни на дизельне пальне зросли в середньому на 15-18 грн за літр. Необхідність регулярного використання автотехніки для аварійних бригад та інших виробничих завдань робить вартість пального значною статтею витрат.
Зростання мінімальної заробітної плати в Україні з 2022 по 2026 рік на 33% також закладається в основу тарифів, оскільки кваліфіковані фахівці повинні отримувати гідну оплату праці.
## “Комунальний соціалізм” та борги у Харкові
На противагу загальній тенденції, влада Харкова, зокрема мер Ігор Терехов, впроваджує політику, яку часто називають “комунальним соціалізмом”. Це передбачає надання безкоштовного громадського транспорту та фактичну відмову від оплати комунальних послуг для населення.
Така політика призвела до накопичення багатомільярдних боргів комунальними підприємствами Харкова перед державними енергетичними компаніями. Загальний борг міста та його підприємств за газ та електрику сягає 31 мільярда гривень. Зокрема, водоканал Харкова заборгував 4,5 мільярда гривень за електроенергію, а “Харківські теплові мережі” — 22 мільярди гривень за природний газ.
Експерти та колишні керівники енергетичних компаній зазначають, що такий “комунізм в окремо взятому місті” став можливим виключно завдяки лояльності центральної влади та накопиченню колосальних боргів перед постачальниками енергоресурсів. Мер Дніпра Борис Філатов раніше зазначав, що безкоштовний транспорт — це ілюзія, яка фінансується за рахунок платників податків.